Підготовка насіння сої

Добрива під сою
Добрива під сою
21.04.2016
Посівна сої
Посівна
21.04.2016

Посів варто проводити якісним насіннєвим матеріалом. Насіння сої повинно бути максимально відсортованим, відкаліброваним за величиною, з високою енергією проростання та схожості. Для визначення посівних якостей насіння сої проводять його аналіз у відповідних сертифікованих лабораторіях, де визначають сортову чистоту (повинно бути не менше 98%), схожість (не менше 90%), енергію проростання і масу 1000 насінин.

Для цього відбирають із кожної партії насіння зразок, передають на аналіз для визначення вологи партії. Відібраний зразок засипають в сосуд, який потім щільно закривають. Аналіз на ураження насіння збудниками хвороб проводять методом пророщування відібраного зразка насіння у вологих умовах, використовуючи поживне середовище. Як правило, це робиться у спеціалізованих лабораторіях.
Використання здорового насіннєвого матеріалу сої обмежує розповсюдження найбільш шкідливих хвороб і шкідників. Для зниження їх інфекційного початку та ураження рослин хворобами необхідно суворо дотримуватися чергування культур у сівозміні. Для зниження рівня ураження сої грибковими і бактеріальними захворюваннями за два тижні до висіву насіння сої протравлюють. Також варто провести інокуляцію насіння сої.
Інокуляція зернобобових – це екологічно безпечна та економічно вигідна технологія азотфіксації, яка полягає в обробці насіння препаратом, який містить бульбочкові бактерії роду Rhizobium. Бактерії Rhizobium у результаті симбіозу з бобовими культурами утворюють на корінні бульбочки, за допомогою яких рослини можуть фіксувати азот повітря. При симбіотичній взаємодії рослина «живить» бульбочки, поставляючи продукти фотосинтезу, а бульбочки забезпечують рослину азотом.
 
Переваги інокуляції:
  • Економіка добрив. Інокуляція і симбіотична азотфіксація забезпечують до 80% потреби сої в азоті.
  • На відміну від мінеральних добрив, симбіотична азотфіксація є процесом, який регулює сама культура. Азот потрапляє в рослину при необхідності, а в критичні фази розвитку культури у максимальній кількості.
  • Ефект накопичення азоту в ґрунті. Підвищується родючість та активізується ґрунтова мікрофлора завдяки фіксованому біологічному азоту в ґрунті.
Оцінка утворювання бульбочок:
1. Перевірка починається через 3 тижні після появи сходів у фазі 2-3-трійчатих листків.
2. Кількість бульбочок збільшується до стадії цвітіння та досягає максимуму на стадії наливу бобів.
3. Важлива не тільки кількість бульбочок, а й їх активність, загальна маса та розташування на основному корінні.
Інокулянти розрізняють за формою препарату – сухі, рідкі та гелеподібні.
Сухі препарати. Основний носій – торф. Торф забезпечує життєздатність азотфіксуючих бактерій. Ефективність торфу у порівнянні з рідкими інокулянтами пояснюється тим, що він є природним ефективним середовищем для азотофіксуючих бактерій. Час від моменту внесення до «вживляння» в кореневу систему рослин у нього більше, ніж у рідкого препарату, та згодом він наздоганяє і часто переганяє в ефективності утворення бульбочок.
Рідкі препарати забезпечують максимально рівномірне нанесення азотоутворюючих бактерій на поверхню насіння, що на першому етапі дозволяє після посіву розпочати більш активне вживлення на корінні у порівнянні із сухими препаратами. Разом з тим, у випадку зниження температури після посіву, бактерії опиняються в менш сприятливих умовах у порівнянні з торф’яним бактеріальним початком. Перевага рідких препаратів – у зручності нанесення їх на насіння. З метою зниження пригнічуваного впливу препаратів на бактерії інокулянта, обробку насіння розтягують в часі – на початку обробляють протруйниками, а перед сівбою проводять інокуляцію. Також варто зазначити, що деякими рідкими інокулянтами можна обробляти насіння за 90 днів до сівби. 
 
Гелеподібні препарати не містять у собі азотфіксуючих бактерій та використовуються в складі інокулянтів як прилипачі – стабілізатори, які дозволяють обробляти насіння за 30 і більше днів до сівби.
Номенклатура інокулянтів, які пропонуються, доволі розширена і зупинити вибір на якомусь із них не так-то й просто, у будь-якому разі потрібно уважно ознайомитися з якісними показниками препаратів, якщо вже за формою вибір зроблено виходячи з можливості способу обробки насіння.
При вирощуванні зернобобових культур одним із не менш важливих прийомів є обробка насіння сої протравлювачем. Обробку насіння препаратами в сумішах із стабілізаторами можна проводити за 20 днів до посіву. Без стабілізаторів – не пізніше ніж за 5 днів до посіву. Обробку насіння сої протравлювачами на основі карбоксину, тіабендазолу, тирана проводять за 5-7 днів до інокуляції. Деякі види протравлювачів (на основі беномілу, флудіоксонілу) можна використовувати в спільній обробці з інокулянтом. Тоді рекомендується збільшити дозу інокулянта на 50 %.
Біопрепарати містять живі мікроорганізми, тому обробку насіння інокулянтами та біопротравлювачами проводять в захищеному від сонячних променів місці. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *