Загроза експорту зернових: хто буде контролювати якість зерна

АПК України: доженемо і переженемо Європу?
АПК України: доженемо і переженемо Європу?
18.07.2016
Соя України: база є, куди далі?
Українська і світова соя: підсумки року
19.07.2016

Імпортери стали частіше скаржитися на наявність хвороб в українській сільгосппродукції. Разом з цим в Україні впродовж 2014 і 2015 років відмінено 43% дозволів та 90% обов’язкових сертифікатів на сільгосппродукцію. Контролюючі служби висловлюють занепокоєння.

В Україні зросла кількість випадків відправки на іноземні ринки збуту вітчизняної сільськогосподарської продукції, яка була уражена хворобами або паразитами. Один з таких інцидентів трапився з експортною партією кукурудзи, яка була заражена, але виявили це лише в Китаї, куди вона була відвантажена. Такі випадки ставлять під загрозу подальші партнерські відносини з цією країною, а сам факт створює негативний імідж українського продукту. Це питання обговорювалося робочою групою на засіданні присвяченому подальшому функціонуванню і розвитку зернового ринку.

Свою стурбованість потенційною можливістю втрати китайського ринку висловив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа. На засіданні він підкреслив, що ринок Китаю поділений між головними потужними експортерами світу. А стрімке освоєння Піднебесної російськими сільгосппродуктами тільки ускладнює для України конкурентну ситуацію в цьому регіоні. За таких обставин наші власні похибки можуть негативно вплинути на експорт українського продукту. Він наголосив на загальній зацікавленості всіх гравців українського ринку в тому, «щоб такі випадки більше не повторювалися».  Також голова Держспоживслужби нагадав зерновим компаніям про те, що основними правилами гри на світовому ринку є виконання міжнародних зобов’язань і якщо це правило не буде виконуватись, то в найближчому майбутньому Україна може лишитися без експортних ринків зерна.

Для компанії Торговий Дім «Соєвий вік» питання якості і здоров’я рослин є одним з першочергових. Маючи великий досвід у виробництві і продажі насіння сої, компанія приділяє велике значення збереженню врожаю. Для боротьби з бур’янами і хворобами  клієнтам пропонується комплекс біопрепаратів і добрив для сої та озимої пшениці, дія яких спрямована на знищення хвороб і шкідників рослин без нанесення шкоди самим культурам.

Згідно міжнародним домовленостям, якщо в імпортованих культурах виявлено захворювання, сторона-імпортер, у даному випадку Китай, в праві заборонити ввезення зараженої продукції, при цьому експортер може бути виключений з реєстру постачальників цієї продукції. Забороні може підлягати також місце, звідки було здійснено експорт, тобто район, область, або країна в цілому. Про це повідомив у своїй доповіді начальник відділу карантину рослин департаменту фітосанітарної безпеки Державної ветеринарної і фітосанітарної служби (яка наразі перебуває в стані ліквідації) Вадим Чайковський.

Він зауважив, що за даними служби, кількість поставок хворого вітчизняного продукту на іноземні ринки зростає щороку. Статистика звернень закордонних покупців з приводу виявлених хвороб у сільгосппродукції має підвищувальні тенденції. Так, наприклад, у 2013 році було отримано скарги з приводу 3 модифікацій, в 2014 – 4, минулий, 2015 рік, побив усі рекорди – 27, а в 2016 році – 21, в яких одна була з Китаю. За весь час торгівлі зерновими між Китаєм і Україною це перший випадок.

Начальник відділу карантину рослин уточнив, що від китайської сторони сьомого червня було отримано повідомлення про виявлення хворої кукурудзи. У відповідь на це Китай попрохав виключити цього експортера з реєстру постачальників даного продукту на свій ринок.

Разом з цим, на нараді пролунали голоси проти відновлення практики обов’язкового отримання карантинних сертифікатів. Деякі учасники ринку серед основних умов недопущення ураженого продукту на закордонні ринки назвали проведення постійного періодичного нагляду за полями і утворення механізму для результативного карантинного контролю інспекторами.

Це досить суттєві дії для відстеження стану рослин, але в будь-якому разі завчасна профілактика краще ніж карантин. Необхідно планово застосовувати препарати для знищення хвороб, але деякі хімікати мають властивість негативно впливати на самі культури. Для зменшення хімічного навантаження на рослини, Торговий Дім «Соєвий вік» має в своєму асортименті тільки біологічні препарати, такі як інокулянти, протравлювачі, біофунгіциди, мікродобрива. Їх використання цілком узгоджується технологією вирощування сої, озимої пшениці та інших культур. Торговий Дім пропонує препарати, які збережуть і примножать врожай, будуть запорукою його якості і допоможуть зміцнити позитивний імідж виробника в очах кінцевого споживача.

Слід зазначити, що в Україні протягом двох останніх років в межах програми дерегуляції було відмінено 43% дозволів, що принесло економію вітчизняному бізнесу в розмірі 3 млрд. гривень. Також сільгоспвиробника звільнили від 90% сертифікації продукції в обов’язковому порядку, що зменшило корупційні випадки на 8 млрд. гривень.

Крім того, в руслі дерегуляції на початку минулого року Кабінет міністрів дозволив отримувати карантинний сертифікат на внутрішні перевезення рослинної продукції в добровільному порядку. Така зміна скоротила термін отримання фітосанітарного сертифікату до 24 годин. До цього він становив 5 днів. А наразі діє підписана в грудні минулого року норма про відміну ветеринарного сертифікату на транспортні перевезення морем фуражного зерна за кордони України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *